21 мільярд штрафу для Cosmolot, Верховний Суд поставив крапку у справі «Спейсикс».
Щодо обставин справи
ГУ ДПС у м. Києві донарахувало ТОВ, організатору онлайн-казино Cosmolot, понад 21 млрд. грн. штрафу за буцімто проведення розрахункових операцій без використання РРО/ПРРО.
Правова позиція податкової ґрунтувалася на тому, що при поповненні гравцем рахунку через електронні грошові замінники (ЕГЗ) виникає розрахункова операція, яка підлягає фіскалізації.
Правова позиція ТОВ полягала в тому, що (1) діяльність з організації азартних ігор є послугою, (2) усі розрахунки здійснюються виключно безготівково через банківські системи та сервіси переказу коштів, (3) ЕГЗ – це лише технічний інструмент, передбачений законом для організації гри, а не самостійний товар.
Щодо твердження ДПС
Податкова будувала свою позицію на трьох ключових підставах:
1) ЕГЗ це товар, їх придбання має фіскалізуватися.
2) Онлайн-платформа казино – це «віртуальна каса», яка прирівнюється до офлайн-закладу.
3) Поповнення рахунку не є оплатою послуги, а лише умовою участі у грі, отже, виняток із п. 14 ст. 9 Закону № 265/95-ВР не може застосовуватися.
Щодо правової позиції ТОВ
ТОВ «СПЕЙСИКС» доводило протилежне:
1) Поповнення рахунку – це оплата послуги з організації азартних ігор.
2) ЕГЗ – невід’ємна частина процесу, а не товар.
3) Закон № 768-IX прямо передбачає, що оплата ставок і виплата виграшів відбуваються виключно у безготівковій формі.
4) Оскільки послуга надається дистанційно, застосовується звільнення від РРО згідно з п. 14 ст. 9 Закону № 265/95-ВР.
Щодо правової позиції Верховного Суду
Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік ТОВ, а Верховний Суд підтвердив їхні висновки.
Ключовими висновками є:
1) Організація азартних ігор в Інтернеті – це послуга, а не торгівля товарами.
2) ЕГЗ не мають самостійної економічної цінності, а є лише технічним інструментом у межах надання послуг.
3) Розрахунки за ставками та виплатами здійснюються виключно у безготівковій формі, що виключає необхідність РРО/ПРРО.
4) Діє виняток із п. 14 ст. 9 Закону № 265/95-ВР, якщо розрахунки проводяться лише через банківські системи дистанційного обслуговування та сервіси переказу коштів, застосування РРО не є обов’язковим.
5) Окремо підкреслено, що Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР не підлягає застосуванню для цілей обов’язкового використання РРО/ПРРО при операціях з приймання платежів, що здійснюються через сервіси переказу коштів без відкриття рахунків.6) Податкова не довела, що операції з ЕГЗ мають іншу правову природу, ніж зазначена платником.
Отже,
історія з «СПЕЙСИКС» показує, якщо розрахунки проводяться виключно у безготівковій формі через банківські системи чи сервіси переказу коштів без відкриття рахунків, обов’язку застосовувати РРО/ПРРО немає.
Ця постанова Верховного Суду має значення не лише для грального бізнесу, а й для будь-яких операцій, де кошти приймаються через сервіси переказу без відкриття рахунків.
Постанова Верховного Суду від 11 березня 2025 року
у справі № 320/10602/24
