Неприпустимість арешту майна третіх осіб при забезпеченні позову.

Арешт як захід забезпечення позову може накладатися лише на майно відповідача.

Накладення арешту на майно третьої особи, яка не є стороною у справі, є неприпустимим, оскільки порушує принцип співмірності та необґрунтовано обмежує право власності.

Постанова Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі № 752/22157/20 підтверджує, що арешт майна третіх осіб не може застосовуватися.

Щодо обставин справи

Позивачі звернулися до суду з вимогою визнати їхнє право постійного користування земельною ділянкою та скасувати реєстраційні записи про право власності ТОВ. 

Під час розгляду справи ділянка вже була відчужена на користь фізичної особи, яка пізніше передала її в іпотеку.

Позивачі подали заяву про забезпечення позову — накладення арешту на земельну ділянку, мотивуючи це необхідністю запобігти її подальшому відчуженню.

Суд першої інстанції та апеляційний суд задовольнили заяву, наклавши арешт на ділянку, що вже належала фізичній особі, яка не була стороною справи.

Щодо правової позиції Верховного Суду

Верховний Суд встановив, що забезпечення позову може застосовуватись лише до майна відповідача.

Арешт майна третіх осіб порушує баланс інтересів і принцип співмірності (статті 149, 150, 263 ЦПК України).

Співмірність заходів забезпечення позову. Негативні наслідки для відповідача та третіх осіб не повинні перевищувати ризики від невжиття заходів.

Заходи забезпечення позову повинні бути безпосередньо пов’язані з предметом спору.

Права третіх осіб захищаються законом.

Фізична особа як власник майна має право на захист своєї власності, і на момент ухвали про арешт не була учасником процесу.

Накладення арешту на її майно є недопустимим.

Судові рішення повинні бути законними та обґрунтованими, ґрунтуватися на всебічно встановлених обставинах і не обмежувати права осіб, які не беруть участь у процесі (статті 2, 3, 4 ЦПК України). 

Верховний Суд підкреслив, що апеляційний суд неправомірно залишив без змін ухвалу про арешт майна третіх осіб.

Посилання позивачів на можливе подальше відчуження майна не можуть виправдати порушення прав власника.

Отже, 

Арешт майна третіх осіб як захід забезпечення позову суперечить статтям 149 та 150 ЦПК України і принципу співмірності.

Забезпечення позову може застосовуватися виключно щодо майна відповідача, а порушення цього правила призводить до необґрунтованого обмеження прав третіх осіб.

(Постанова Верховного Суду від 30 липня 2025 року у справі № 752/22157/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/129213145)