Шість місяців — не межа. Вимушений прогул і помилка застосування ст. 117 КЗпП.

30 липня 2025 року, Верховний Суд у справі №185/14111/23 розмежував правову природу виплат за статтями 117 (Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні) і 235 (Поновлення на роботі...) КЗпП України. 

Працівника АТ було незаконно звільнено у зв’язку зі скороченням штату, роботодавець не запропонував усіх наявних вакансій, а підпис про ознайомлення зі списком посад виявився виконаним іншою особою.

Апеляційний суд, хоча й поновив працівника, обмежив виплату середнього заробітку шістьма місяцями, пославшись на ст. 117 КЗпП. 

Верховний Суд це виправив, компенсація за вимушений прогул регулюється ст. 235 КЗпП України і є фактично неотриманою заробітною платою, а не санкцією за затримку розрахунку.

Отже, 

середній заробіток за час вимушеного прогулу обчислюється за весь період незаконного позбавлення роботи без обмеження шістьма місяцями, якщо тривалість розгляду справи не зумовлена поведінкою працівника. 

Шестимісячна межа стосується виключно відповідальності за затримку розрахунку при звільненні.

Повний текст постанови 

https://reyestr.court.gov.ua/Review/129244759