
У постанові від 06.05.2026 у справі №161/22228/24 Верховний Суд виснував, що для визнання правочину фраудаторним не потрібне ані рішення суду про стягнення боргу, ані навіть відкритий спір про борг.
Достатньо існування у кредитора права вимоги та встановлення, що боржник відчужив майно з метою уникнення виконання зобов'язання.
Суд скасував ухвалу апеляції про зупинення провадження, підкресливши, що пункт 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК застосовується лише за об'єктивної неможливості розгляду справи.
Якщо докази дозволяють оцінити обставини самостійно, посилання на преюдицію є безпідставним і порушує принцип розумного строку розгляду справи.
Повний текст постанови