
Верховний Суд у постанові від 12 серпня 2025 року у справі № 520/10530/24 чітко зазначив, що повідомлення учасника справи вважається належним незалежно від того, отримав його представник кореспонденцію чи ні.
Скаржник у справі стверджував, що апеляційний суд не повідомив його представника про розгляд справи, проте суд касаційної інстанції виходив із того, що закон покладає обов’язок повідомлення лише на учасників справи, а представництво є правом, а не обов’язком.
Апеляційний суд направив ухвалу на адресу, яку позивач зазначив у позові, повернення листа з позначкою «за закінченням строку зберігання» Верховний Суд визнав належним доказом виконання обов’язку повідомлення, оскільки суди не встановлюють фактичне місце проживання сторін.
З цієї постанови випливає висновок, що ризик пропуску кореспонденції лежить на стороні, суд виконав свій обов’язок, і ненадсилання окремого повідомлення представнику не порушує процесуальні права.
Тобто, рішення підкреслює, що учасники процесу самостійно відповідають за контроль кореспонденції і координацію з представником, а суд не несе за це відповідальності у вигляді скасування рішення.
Отже, слідкуйте за контактами та кореспонденцією, перевіряйте пошту й електронний суд, узгоджуйте адресу, документи з представником.