
У постанові від 28.01.2026 року, Верховний Суд акцентував увагу на те, що позасудове набуття права власності на предмет іпотеки можливе лише за суворого дотримання ч. 3 ст. 37 Закону «Про іпотеку».
Ця норма прямо передбачає, що іпотекодержатель набуває майно за вартістю, визначеною на момент набуття на підставі оцінки суб’єктом оціночної діяльності.
Йдеться не про формальність, а про матеріальну умову правомірності переходу права.
Ринкова ціна має принципове значення, вона дозволяє встановити співмірність вартості майна і розміру боргу та перевірити, чи виникає обов’язок іпотекодержателя відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 % вартості над сумою забезпечених вимог. Без визначеної ціни такий розрахунок об’єктивно неможливий.
Отже,
відсутність звіту про оцінку означає порушення імперативної вимоги закону.
Крім того, за ст. 18 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно…» державний реєстратор зобов’язаний перевірити наявність повного пакета документів. Неподання оцінки є процесуальним дефектом, що робить державну реєстрацію вразливою до скасування.
Отже,
саме іпотекодержатель має довести належне виконання всіх процедурних вимог, а їх недотримання тягне негативні правові наслідки для нього.
Повний текст постанови