Подання позову не зупиняє чинність нормативного акта. Позиція Верховного Суду.
У постанові від 20 травня 2026 року у справі №380/4648/25 Верховний Суд сформулював важливий висновок для всіх учасників регульованих ринків, про те що сам факт оскарження нормативно-правового акта не звільняє від обов’язку виконувати його вимоги.
Спір виник через заборгованість виробника електроенергії за «зеленим» тарифом перед ДП «Гарантований покупець». Компанія відмовилася сплачувати частку вартості врегулювання небалансу, вважаючи формулу розрахунку незаконною, оскільки згодом вона була визнана судом протиправною та нечинною.
Однак Верховний Суд наголосив, що нормативно-правовий акт втрачає чинність лише з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням (ч. 2 ст. 265 КАС України). До цього часу його приписи є обов’язковими для всіх учасників відповідних правовідносин.
Суд окремо підкреслив, що право на оскарження нормативного акта не означає права його ігнорувати. Подання позову не зупиняє чинності акта та не звільняє особу від виконання встановлених ним обов’язків до моменту втрати ним чинності у визначеному законом порядку.
Фактично Верховний Суд підтвердив один із базових принципів верховенства права — про правову визначеність.
Визнання нормативного акта нечинним не перекреслює автоматично правові наслідки, які виникли під час його дії.
Повний текст постанови
