Оренда сейфа без охорони. Коли банк не відповідає.
05 березня 2025 року, Верховний Суд розглянув спір між клієнтом і АТ «...Банк» щодо зникнення грошей з індивідуального банківського сейфа та підтвердив, що у таких випадках банк не завжди несе відповідальність.
Клієнт вимагав відшкодувати кошти, які, за його словами, були викрадені з орендованого сейфа. Суди першої та апеляційної інстанцій по різному оцінювали ситуацію, однак остаточну правову позицію сформував Верховний Суд.
Ключовим стало те, який саме договір уклали сторони.
Суд встановив, що це був договір надання індивідуального банківського сейфа без охорони банком (стаття 971 ЦК України). За таким договором банк не приймає цінності на зберігання, не знає, що саме клієнт кладе в сейф, не описує і не контролює його вміст. Фактично банк лише надає справний сейф і доступ до нього.
Саме тому до цих правовідносин застосовуються правила оренди, а не зберігання. А це означає, що сам факт зникнення майна з сейфа не є автоматичною підставою для відповідальності банку.
Верховний Суд наголосив, що банк може відповідати лише у разі, якщо клієнт доведе порушення конкретних обов’язків з боку банку наприклад, несправність сейфа або інші технічні недоліки. У цій справі таких доказів не було. Також суд врахував умови договору та правила банку, якими відповідальність за втрату майна внаслідок дій третіх осіб прямо виключена.
Окремо суд підкреслив, що саме клієнт повинен довести, що спірні кошти дійсно знаходилися в сейфі, а їх втрата стала наслідком дій або бездіяльності банку.
Отже,
Верховний Суд підтвердив те, що оренда сейфа це не передача цінностей на зберігання, і ризик втрати його вмісту у більшості випадків несе сам клієнт.
Повний текст постанови
