Мобінг і правомірні дії роботодавця.
Відповідно до статті 2-2 КЗпП України мобінг — це систематичні умисні дії, спрямовані на приниження честі, гідності або ділової репутації працівника.
Водночас закон прямо встановлює, що зміна робочого місця, посади чи розміру оплати праці в порядку, визначеному законодавством або договором, мобінгом не є.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2026 року у справі №756/12586/24 зазначив, що незгода працівника з рішеннями роботодавця сама по собі не є доказом цькування.
Обов'язок доведення мобінгу лежить на працівникові (статті 12, 81 ЦПК України).
Крім того, закон про протидію мобінгу набрав чинності у 2022 році й не має зворотної дії, а тому події до цієї дати не можуть кваліфікуватися за його нормами.
Отже,
якщо роботодавець змінює робоче місце, посаду, розмір оплати праці або звільняє працівника відповідно до вимог трудового законодавства, колективного чи трудового договору, такі дії є законними управлінськими рішеннями.
Суб'єктивне незадоволення працівника ними не утворює складу мобінгу, вирішальним є наявність умислу на систематичне психологічне чи економічне приниження особи, а не сам факт незгоди з рішенням керівництва.
Повний текст постанови
