Межі судової дискреції. Позиція Верховного Суду.
У постанові від 03.02.2026 р. у справі №380/24311/23 Верховний Суд сформулював принципову позицію, щодо меж судової дискреції при вирішенні клопотань про відкладення розгляду справи.
Суд зазначив, що дискреція апеляційної інстанції не є абсолютною.
Оцінка поважності причин неявки має здійснюватися індивідуально, з урахуванням конкретних обставин та належного доказового підтвердження.
Формальний підхід або ігнорування наведених доводів суперечить принципу верховенства права.
Суд підкреслив, що реалізація дискреційних повноважень повинна відповідати критерію пропорційності, обраний процесуальний варіант має бути максимально справедливим і доцільним у конкретній ситуації.
Кожне рішення про відмову у відкладенні засідання потребує належної мотивації, оскільки саме суд є інструментом практичного втілення верховенства права, а не механічного застосування норм.
Отже,
Формальна відмова у відкладенні розгляду справи без належної мотивації — це пряме порушення принципів змагальності та справедливого суду
Повний текст постанови
