Коли назва не головне, Верховний Суд про формальні помилки у тендерах.
09 вересня 2025 року, Верховний Суд ухвалив постанову у справі №640/5013/19 (провадження №К/990/2908/22), яка стосувалася оскарження рішень Антимонопольного комітету України (АМКУ) у сфері публічних закупівель.
Предметом спору стало рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ, яким замовника було зобов’язано скасувати визначення ТОВ «Люботинський Хлібозавод» переможцем тендеру.
Щодо суті спору
Комунальне некомерційне підприємство провело відкриті торги з закупівлі хлібобулочних виробів.
Переможцем було визначено ТОВ «Люботинський Хлібозавод».
Проте, інший виробник ТОВ подало скаргу до АМКУ, в якій стверджувало, що пропозиція переможця не відповідає тендерній документації.
Колегія АМКУ погодилася зі скаржником та прийняла рішення про зобов’язання замовника скасувати визначення переможця.
ТОВ «Люботинський Хлібозавод» оскаржило це рішення у суді.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов, визнавши висновки АМКУ хибними.
АМКУ подав касаційну скаргу.
Щодо правової позиції Верховного Суду
Верховний Суд у своєму рішенні зосередився на таких ключових питаннях:
1) Формальні (несуттєві) помилки. Суд підтвердив, що ненадання документа, прямо передбаченого тендерною документацією, не може вважатися формальною помилкою. Відсутність такого документа впливає на зміст пропозиції і є підставою для відхилення. Водночас, якщо документ фактично надано, але під іншою назвою (наприклад, «сертифікат якості» замість «посвідчення про якість»), це не створює порушення. Таким чином, формальними можна вважати лише технічні помилки та описки.
2) Тлумачення тендерної документації. Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій, що сертифікат якості продукції, поданий ТОВ «Люботинський Хлібозавод», є аналогічним посвідченню про якість, оскільки містить усі необхідні відомості для ідентифікації товару (в т.ч. назву виробу, масу, НТД, строк реалізації, фізико-хімічні показники.) та підтвердження його відповідності нормативним документам.
3) Межі повноважень органу оскарження. Колегія наголосила, що АМКУ має право оцінювати дотримання вимог тендерної документації, проте його рішення повинні ґрунтуватися на об’єктивному аналізі наданих учасником документів. Висновки органу оскарження не можуть ґрунтуватися на формальному підході без врахування суті поданих доказів.
Отже,
Якщо документ за змістом підтверджує якість продукції (сертифікат якості, паспорт якості, посвідчення про якість), то його інша назва не є підставою для відхилення тендерної пропозиції. В даному випадку важливий зміст документів, а не формальні відмінності в їхніх назвах.
