
У справі №638/15470/16-ц Верховний Суд скасував постанову Полтавського апеляційного суду, який призначив почеркознавчу експертизу, але так і не забезпечив її проведення.
Позивач просив визнати заповіт своєї сестри недійсним. Він вважав, що документ підписала не вона, бо на момент складання була тяжко хвора.
Апеляційний суд призначив експертизу, щоб перевірити справжність підпису, але не розглянув клопотання експерта про додаткові матеріали і не поновив провадження.
Через це дослідження не відбулося, а суд вирішив справу без нього.
Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо суд уже призначив експертизу, він має зробити все, щоб вона реально відбулася.
Призначення без дій — це формальність, яка порушує права сторін.
Суд повинен:
- своєчасно поновити провадження, коли експерт звертається по додаткові документи;
- розглянути такі звернення по суті;
- забезпечити доступ експерта до потрібних матеріалів.
Якщо цього не зроблено, суд фактично позбавляє сторони можливості довести свої аргументи.
Верховний Суд визнав бездіяльність апеляційного суду істотним порушенням процесуальних норм і направив справу на новий розгляд.
Отже, 
Суд, який призначає експертизу, несе відповідальність за те, щоб вона відбулася. Інакше неможливо встановити фактичні обставини справи, а рішення не може бути справедливим.