Відшкодування моральної шкоди неповнолітній дитині внаслідок смерті батька через ДТП. Правова позиція Верховного Суду.
Постанова Верховного Суду від 08.10.25 р. у справі №753/16824/18 стала черговим нагадуванням, про те що навіть коли трагедія стається за участю державного органу, відповідальність за завдану шкоду — не абстрактна.
Це реальний юридичний обов’язок, який має людське обличчя.
У цій справі малолітній хлопчик залишився без батька після ДТП, спричиненої водієм військової частини.
Автомобіль перебував на балансі частини, а водій діяв у межах службових обов’язків.
Дарницький районний суд м. Києва визнав право дитини на відшкодування. Суд зобов’язав військову частину виплатити понад 400 тисяч гривень матеріальної шкоди, щомісячні виплати до повноліття та 200 тисяч гривень моральної шкоди.
Апеляційний суд рішення підтримав.
У касації військова частина намагалася зменшити суму й довести, що моральної шкоди немає — дитина занадто мала, щоб усвідомити втрату.
Верховний Суд відкинув цей аргумент.
Суд чітко вказав, що моральна шкода у такому випадку не залежить від віку потерпілого, адже мова йде про позбавлення сімейного зв’язку, турботи та підтримки, які є невід’ємною частиною життя дитини.
Суд також підкреслив, що володілець джерела підвищеної небезпеки — у цьому випадку військова частина — відповідає за наслідки його використання незалежно від вини.
Це пряме застосування статей 1167 та 1187 Цивільного кодексу.
Навіть виплата страхової компанії (38 400 грн) не звільняє державу від обов’язку компенсувати решту шкоди.
Отже,
моральна шкода, завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, відшкодовується дітям такої особи особою, яка на відповідній правовій підставі володіє об'єктом, використання якого створює підвищену небезпеку, незалежно від вини такої особи.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням принципів розумності та справедливості, при цьому призначення експертизи для визначення розміру моральної шкоди не є обов’язковим.
Якщо частина моральної шкоди була відшкодована страховою компанією в межах ліміту страхового відшкодування, решта суми підлягає стягненню з власника джерела підвищеної небезпеки.
Повний текст рішення
