
Постанова Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 911/2674/17 стала орієнтиром для розгляду спорів, пов’язаних із використанням торговельних марок та паралельним імпортом.
Суд у цій справі фактично окреслив баланс між інтересами правовласника та принципом вільного обігу товарів, які вже законно потрапили на ринок.
Спір виник у зв’язку з вимогами XIAOMI H.K. Limited заборонити реалізацію та зобов’язати знищити смартфони Xiaomi RedMi 4, ввезені на територію України без прямої згоди компанії-правовласника.
Водночас ні апеляційний суд, ні Верховний Суд не знайшли правових підстав для задоволення таких вимог.
Аналізуючи норми законодавства, Верховний Суд виходив з того, що принцип вичерпання прав на торговельну марку не прив’язаний виключно до території України.
Якщо товар був уперше введений у цивільний обіг правовласником або за його дозволом за межами держави, подальша реалізація цього товару в Україні не потребує окремої згоди.
Такий підхід, по суті, підтверджує правомірність паралельного імпорту.
Суд також звернув увагу на поведінку імпортера. Смартфони були придбані за чинним зовнішньоекономічним контрактом, який не визнавався недійсним, тому підстав сумніватися в добросовісності набуття товару не було.
Відсутність прямих договірних відносин між імпортером і правовласником сама по собі не може свідчити про порушення прав на торговельну марку.
Додатково суд зазначив, що позивач не довів належним чином свої права як ліцензіата. Ненадання доказів чинності ліцензійної угоди з урахуванням застосовного іноземного права не дозволило встановити обсяг заявлених майнових прав.
У підсумку Верховний Суд дійшов висновку, що у випадку, коли товар з відповідною торговельною маркою був законно введений у цивільний обіг самим правовласником, його подальший продаж не потребує повторного погодження з таким правовласником і не може бути обмежений ним, за умови збереження якості товару на наступних етапах обігу.
Повний текст постанови