Верховний Суд окреслив межі дискреції Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за ЗЕД договорами
Проблематика продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями залишається однією з найгостріших у сфері валютного регулювання. Відмова у видачі відповідного висновку створює ризик застосування фінансових санкцій Національним банком України та призначення податкової перевірки, що безпосередньо впливає на господарську діяльність підприємств.
Постанова Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі №240/12058/24 стала показовою щодо меж розсуду Міністерства економіки при вирішенні питань про продовження таких строків.
Суть спору.
Товариство, уклало з іноземною компанією контракт на поставку складного промислового обладнання для модернізації виробничої лінії.
Через індивідуальний характер виготовлення обладнання строки його виробництва та доставки перевищували 180 днів, що потребувало отримання висновку Мінекономіки про продовження строків розрахунків відповідно до Порядку №104 (Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, затверджений Постановою КМУ від 13.02.2019 р.).
Незважаючи на подання повного пакета документів, Мінекономіки двічі відмовило у видачі висновку, мотивуючи це тим, що договір не підтверджує належність товару до «складних технічних виробів» у розумінні Порядку №104.
Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними накази Мінекономіки про відмову та зобов’язати видати висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним договором.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов, апеляційний суд відмовив у позові повністю, проте Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу, став на бік підприємства.
Правова позиція Верховного Суду.
Суд відзначив кілька ключових аспектів:
1. Межі повноважень органу
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади можуть діяти лише в межах повноважень і способом, передбаченим законом. Мінекономіки наділене повноваженням продовжувати строки розрахунків шляхом видачі висновку, проте підстави для відмови чітко визначені пунктом 10 Порядку №104.
2. Оцінка документів поданих Товариством
Порядок №104 передбачає аналіз всього пакета документів, а не лише тексту контракту. Формальне посилання Мінекономіки на відсутність ознак «складного технічного виробу» без врахування технічних характеристик та супровідних листів є неправомірним. Відмова без належного обґрунтування порушує принцип законності та може бути скасована судом.
3. Складний технічний виріб
Предметом контракту була поставка комплектів для модернізації склоформуючої машини «Y», що належить до спеціалізованого промислового обладнання і потребує монтажу, налагодження та введення в експлуатацію. Такі ознаки відповідають вимогам пункту 2 Порядку №104. Мінекономіки не може довільно тлумачити ознаки «складного технічного виробу» та відмовляти у видачі висновку, якщо підприємство подало всі передбачені документи.
4. Принцип належного урядування
Верховний Суд наголосив, що відмова у видачі висновку має містити чіткі причини з посиланням на норми законодавства. Формальний підхід до розгляду заяви суперечить принципам належного врядування та створює невиправдані перешкоди для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Отже,
Верховний Суд підтвердив, що Мінекономіки при вирішенні питань про продовження строків розрахунків зобов’язане діяти лише в межах чітко визначених підстав для відмови. Формальний підхід до оцінки документів та ігнорування специфіки обладнання як складного технічного виробу є протиправним і може бути оскаржено в суді.
Постанова Верховного Суду від 14 травня 2025 року
у справі №240/12058/24
