
Справа стосувалася законності наказу про надання містобудівних умов та обмежень для реконструкції об’єкта в Черкасах — у зоні, що має історико-археологічну цінність, зокрема на території городища «Замкова гора».
Верховний Суд визнав обґрунтованим втручання прокурора та звернув увагу на фактичну бездіяльність уповноважених органів.
Суд прямо зазначив, що питання збереження культурної спадщини не може залишатися «без господаря» і є безумовним публічним інтересом, який держава зобов’язана захищати.
Ключовим у цій справі стало питання історико-архітектурного опорного плану.
Суд чітко вказав, що з 1 січня 2019 року будь-яке нове будівництво чи реконструкція в історичних ареалах без затвердженого ІАОП (Історико-архітектурний опорний план) є незаконними.
Відсутність такого плану автоматично означає, що містобудівні умови не можуть бути видані, адже наміри забудови не відповідають містобудівній документації.
Окремо Суд наголосив, що землі, на яких розташовані пам’ятки археології, мають статус земель історико-культурного призначення незалежно від того, як вони позначені в Державному земельному кадастрі.
Сам факт наявності археологічного шару вже вимагає спеціальних досліджень і погоджень органів охорони культурної спадщини.
Отже,
за відсутності історико-архітектурного опорного плану будь-які роботи в історичних населених місцях — нове будівництво, реконструкція чи капітальний ремонт — є неможливими, за винятком внутрішніх робіт у квартирах або окремих приміщеннях, якщо вони не змінюють об’ємно-просторових характеристик будівель.
Повний текст постанови