Стаття 283 Кодексу адміністративного судочинства встановлює особливий, пришвидшений порядок розгляду вимог податкових органів. Він створений для ситуацій, коли податкова має терміново отримати судовий дозвіл на певні дії — наприклад, на стягнення умовних штрафів або підтвердження законності вже здійсненого втручання.
Це непозовне провадження.
Воно працює лише тоді, коли ситуація не містить спору про право, тобто коли немає сумніву у законності дій податкової та відсутнє заперечення з боку платника податків.
У чому виник конфлікт
Судова палата Касаційного адміністративного суду вирішила, що якщо платник податків оскаржує наказ на проведення податкової перевірки, то це нібито не створює спору про право і не заважає податковій звернутися до суду за ст. 283 КАСУ.
Це рішення стало відступом від попередньої, усталеної практики, яка вважала протилежне, якщо платник ставить під сумнів законність перевірки, то виникає спір, а отже, прискорена процедура застосована бути не може.
Чому двоє суддів із цим не погодилися
Судді Желтобрюх і Білоус висловили окрему думку, у якій послідовно та обґрунтовано заперечили висновки більшості, їх позиція проста:
• якщо платник оскаржує наказ на перевірку, то він заперечує саме право податкового органу на такі дії;
• це і є класичний спір про право, який має вирішуватися у звичайному позовному провадженні;
• терміновий порядок за ст. 283 КАСУ у таких випадках є недоречним і створює процесуальну перевагу для держави, звужуючи можливості платника для захисту.
На їхню думку, суд не повинен розширювати зміст закону своїм тлумаченням.
Якщо закон вимагає відсутності спору про право — то цей критерій треба дотримуватися буквально.
Чому це важливо для бізнесу
Позиція Палати дозволяє податковій використовувати швидку процедуру навіть у спірних ситуаціях.
Це зменшує час на реагування та можливості для захисту платника.
Позиція суддів у окремій думці — навпаки — підсилює рівність сторін.
Вона підкреслює, що будь-які сумніви в законності дій податкової повинні розглядатися повноцінно, а не в прискореному порядку.
Чому це рішення викликає мою критику
Із цієї постанови фактично випливає, що більшість суддів, намагаючись “поліпшити” роботу Податкової, порушили базовий принцип рівності сторін і звузили можливості бізнесу для повноцінного захисту.
Тепер держава може застосовувати «швидку кнопку» навіть у спірних, юридично неоднозначних ситуаціях, тоді як платник податків отримує менше часу та інструментів для аргументованої протидії.
Але, залишилась надія
Оскільки постанова містить окрему думку двох суддів і очевидний конфлікт підходів, є підстави сподіватися, що питання буде передано або потрапить під розгляд Великої Палати ВС.
Постанова ВС
https://reyestr.court.gov.ua/Review/109260787
Окрема думка ВС