Звернув увагу, що деякі платники податків, яким контролюючий орган необґрунтовано обчислив та застосував пеню в спорах про стягнення податкової заборгованості, або про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, взагалі не застосовують на свою користь норми абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Що треба пам’ятати.
Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі орган (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Норми Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року N 533-IX набрали чинності 18 березня 2020 року.
Згідно з положеннями абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Позитивний результат застосування зазначеної норми права відображається в судових рішеннях першої та апеляційної інстанції, в тому числі у постановах Верховного Суду від 10.08.2021 р. у справі №520/18407/2020, від 28.10.2022 р. у справі №200/5487/21, але дані постанови не є остаточними рішеннями у справі, нажаль, такі висновки на цей час не можна вважати «висновками щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах».