Стаття 112-1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначає перелік обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкових правопорушень.
До таких обставин належить:
- вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
- вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
- самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125-1 цього Кодексу).
Крім того, контролюючий орган може визнати обставинами, що пом’якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті.
Ключовою гарантією для платників податків є припис п. 113.6 ст. 113 ПКУ, за яким у разі наявності хоча б однієї пом’якшуючої обставини розмір штрафу зменшується до 50 % від встановленого відповідною статтею ПКУ.
Ця норма є імперативною, тобто контролюючий орган не може ігнорувати факт повідомлення платником про правопорушення.
Таким чином, закон прямо вимагає від податкових органів враховувати пом’якшуючі обставини при визначенні фінансових санкцій.
Показовим прикладом є адміністративна справа №440/3061/23.
Суть справи:
платник податків подав до контролюючого органу лист, у якому повідомив про несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання, обґрунтовуючи це форс-мажорними обставинами. Податковий орган проігнорував повідомлення і нарахував штраф у повному розмірі (5 % відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України).
Правовий висновок Верховного Суду:
«Самостійне повідомлення у розумінні п. 112-1.1.3 ст. 112-1 ПК України є безумовною обставиною, яка підлягає врахуванню, за наявності такої обставини штраф має визначатися у розмірі 50 % від базового (тобто 2,5 % замість 5 %)».
Тобто, Верховний Суд погодився з апеляційним судом, що податковий орган мав застосувати п. 113.6 ст. 113 ПК України, і визнав нарахування штрафу в повному розмірі протиправним.
Верховний Суд наголошує, що форс-мажорні обставини самі по собі не звільняють від відповідальності.
Якщо платник не звернувся в установленому порядку з заявою про неможливість виконання обов’язків (наприклад, за сертифікатом ТПП), вони не звільняють його від санкцій.
Однак у разі самостійного повідомлення ці ж обставини можуть кваліфікуватися як підстава для пом’якшення (зменшення штрафу на 50 %).
Верховний Суд у справі № 440/3061/23 підтвердив, що самостійне повідомлення платником податків про податкове правопорушення – це імперативна пом’якшуюча обставина, яка вимагає зменшення штрафу удвічі (п. 113.6 ст. 113 ПК України).
Рекомендації для платників податків:
1) Фіксуйте самостійне повідомлення.
У разі виявлення несвоєчасного подання декларації чи сплати податку подайте письмове повідомлення до контролюючого органу.
2) Зберігайте докази.
Обов’язково залишайте копію повідомлення з відміткою про отримання, або електронну квитанцію/реєстраційний номер у вхідній кореспонденції ДПС.
3) Аргументуйте обставини.
Наведіть у листі об’єктивні причини (форс-мажор, збої банків, пошти, воєнні обставини), додайте підтвердні документи.
4) Формальність актів перевірки. Перевіряйте акти, чи відобразив податковий орган ваші повідомлення.
Якщо ні – це може стати підставою для оскарження податкового повідомлення-рішення.
5) Оскаржуйте ППР (якщо це виправдано).
У разі відмови у врахуванні пом’якшуючих обставин закон та судова практика Верховного Суду дозволяє зменшити штраф на 50 %.