Питання притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків завжди залишається дискусійним.
На практиці нерідко трапляються ситуації, коли факт несплати податку або його частини сприймається стороною обвинувачення як достатня підстава для кваліфікації за ст. 212 КК України.
Проте, такий підхід є помилковим.
Закон вимагає встановлення не лише факту несплати, а й доведення того, що особа діяла з прямим умислом ухилитися від виконання обов’язку.
Інакше кажучи, необхідно підтвердити, що платник податків не просто допустив помилку у звітності чи мав інше тлумачення норм податкового права, а свідомо створював схеми або подавав неправдиві відомості, аби уникнути сплати.
Якщо ж захист доводить, що особа діяла добросовісно, спиралася на офіційні роз’яснення чи мала іншу правову позицію, яку сторона обвинувачення не спростувала, — говорити про умисел неможливо.
У такому випадку сама по собі несплата не утворює складу злочину.
Особливої ваги це має у ситуаціях, коли на момент розгляду кримінального провадження між платником та контролюючим органом триває податковий спір щодо наявності обов’язку чи розміру податкового зобов’язання.
Невирішений спір означає відсутність юридичної визначеності, а отже, і відсутність можливості поза розумним сумнівом стверджувати, що мала місце суспільно небезпечна дія та наслідки у вигляді ненадходження коштів до бюджету.
Таким чином, кваліфікація за ст. 212 КК України вимагає від сторони обвинувачення доведення саме прямого умислу на ухилення, а не лише встановлення факту несплати.
Інакше кримінальне переслідування перетворюється на механізм тиску на бізнес, а не на інструмент захисту інтересів держави.
У правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 18 січня 2022 року у справі № 711/1481/20, наголошено: сам по собі факт несплати або сплати податку не в повному обсязі не утворює складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України. Кримінальна відповідальність настає виключно у разі доведеності прямого умислу платника на ухилення від виконання податкового обов’язку у визначеному розмірі.
Практичні поради для бізнесу:
1. Дійте добросовісно – сплачуйте податки за законом, користуйтесь офіційними роз’ясненнями ДПС, звертайтеся про надання індивідуальних податкових консультацій.
2. Фіксуйте позицію – документуйте листування з податковими органами, зберігайте офіційні листи-роз’яснення ДПС, висновки незалежних консультантів, докази звернень за індивідуальними податковими консультаціями.
3. Подайте декларації вчасно – навіть за сумнівних розрахунків, з позначенням підстав для своєї позиції.
4. Контролюйте податкові спори – подавайте заперечення на акт перевірки, оскаржуйте вчасно ППР, слідкуйте за адміністративними судовими процесами та виконанням рішень.
5. Впровадьте внутрішні регламенти – податкова політика і контроль бухгалтерії мінімізують ризики помилок.
6. Перевіряйте контрагентів – оцінюйте їхню репутацію, вчасно звертайтеся до суду у разі порушення ними договірних умов.
7. Використовуйте електронний кабінет платника податків – за згодою контрагента перевіряйте його податковий статус, наявність заборгованостей, наявні повідомлення-рішення та історію податкових спорів. Це допомагає оцінити фінансову добросовісність партнера та знизити ризик участі у схемах ухилення від сплати податків.