Не секрет, що іноді податкові органи приймають незаконні рішення, здійснюють неправомірні дії або не виконують свої посадові обов’язки.
Це може завдати значної шкоди платнику податків — як фізичній, так і юридичній особі.
Українське законодавство гарантує, що така шкода має бути відшкодована саме державою.
Щодо норм Податкового кодексу України (далі ПКУ):
1) Ст. 114 ПКУ каже, що шкода, завдана протиправними рішеннями або діями податкових органів, відшкодовується повністю за рішенням суду.
2) Ст. 21.2.1 ПКУ уточнює, якщо посадова особа прийняла неправомірне рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання, відповідальність несе і ця особа, і її безпосередній керівник.
Повторне порушення протягом 12 місяців може призвести до дисциплінарного стягнення.
Щодо норм Конституції України:
1) Ст. 56 Конституції України гарантує право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів влади.
Щодо норм Цивільного права:
1) ЦК України встановлює, що шкода відшкодовується незалежно від вини органів влади.
Щодо норм Адміністративного судочинства:
1) Платник податків може звернутися до адміністративного суду з позовом про захист своїх прав і стягнення збитків.
2) Вимоги про відшкодування шкоди розглядаються разом із публічно-правовим спором.
3) Але, якщо позов про відшкодування шкоди не пов’язаний із публічно-правовим спором, його розглядають цивільні або господарські суди, залежно від того, чи йдеться про конкретну фізичну чи юридичну особу.
Щодо Об’єкту та Об’єктивної сторони шкоди:
1) Об’єкт - це права та інтереси платника податків, майно або фінансові витрати. Може включати й немайнову шкоду.
2) Об’єктивна сторона – це діяння або бездіяльність податкових органів, яка завдала шкоди.
Наприклад активні дії:
- Незаконний арешт майна платника податків.
- Прийняття неправомірного податкового рішення, яке встановлює податкові або грошові зобов’язання (ст. 21.2.1 ПКУ). - Використання майна платника податків для погашення податкового боргу без правових підстав (п. 128.2.3 ПКУ).
- Внесення неправильних або неправдивих даних про наявність податкового боргу (п. 128.2.6 ПКУ).
Наприклад бездіяльність (пасивна поведінка):
- Несвоєчасне внесення даних у Реєстр заяв на бюджетне відшкодування, що затримало повернення коштів платнику (п. 128.2.2 ПКУ).
- Ігнорування поданих заяв щодо зміни або анулювання податкового зобов’язання.
- Невнесення даних про відсутність податкового боргу, що створило штучний борг у реєстрі (п. 128.2.6 ПКУ).
Щодо суб’єкта правопорушення.
Суб’єктом правопорушення є контролюючий орган. Дії можуть виконуватися його посадовими особами, але відповідає завжди орган, а посадові особи можуть нести регресну відповідальність перед державою.
Щодо видів відповідальності:
1) За ст. 111 ПКУ існує кілька видів відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.
Щодо відшкодування шкоди:
1) Це фінансова відповідальність держави. Відшкодування здійснюється з державного бюджету. Тобто, посадові особи, які прийняли неправомірне рішення, несуть дисциплінарну відповідальність (при повторному порушенні протягом 12 місяців) і регресну відповідальність перед державою, якщо шкода відшкодована з бюджету.
Отже,
1) Платник податків має право на повне відшкодування шкоди від незаконних рішень або дій податкових органів.
2) Основний боржник — контролюючий орган; посадові особи несуть регресну та дисциплінарну відповідальність.
3) Відшкодування здійснюється незалежно від вини органу.
4) Для отримання компенсації потрібно звернутися до адміністративного суду, зазначивши суму збитків і підстави для відшкодування.
5) Якщо позов не пов’язаний із публічно-правовим спором, його розглядають цивільні або господарські суди.
Саме головне, щоб отримати відшкодування, платник має довести, що збитки виникли саме через неправомірні дії або бездіяльність податкового органу, показавши реальні втрати та причинно-наслідковий зв’язок документами (доказами) чи експертизою.