01 липня 2024 року, Другий апеляційний адміністративний суд підтримав правову позицію представника позивача адвоката Владислава Демського та апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишив без задоволення, а Рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Судами двох інстанцій встановлено, що контролюючий орган безпідставно зробив умовний продаж товару та донарахував Товариству податкові зобов’язання з ПДВ за товар який в силу норм п. 23 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України у редакції згідно із Законом N 2628-VIII від 23.11.2018 р. та Додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 N15 звільнений від оподаткування податком на додану вартість тимчасово до 1 січня 2027 року.
Апеляційний Суд зауважив, що доказів на підтвердження дослідження контролюючим органом документування щодо контрагентів позивача, відповідно до вищезазначених положень, не надано.
В тому числі, відповідачем не надано доказів ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції проведення зустрічної звірки з контрагентами позивача та з метою отримання податкової інформації, необхідної для проведення податкової перевірки.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач скористався правом направлення запиту контролюючого органу до органів державної влади щодо об`єктів оподаткування, які ними реєструються згідно із законодавством.
Апеляційний Суд зазначив, що господарські операції позивача, які задокументовано належним чином, не викликають сумнівів щодо їх реальності.