27 листопада 2023 року, Другий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2023 року без змін.
Ключовим питанням під час розгляду справи було з’ясування: "Чи має контролюючий орган (податкова) право, повноваження вносити зміни до складеного податкового повідомлення – рішення в тому числі шляхом направлення платнику податків відповідного листа."
Апеляційний Суд визначив безпідставним посилання податквого органу на внесення ним змін (виправлень) до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у спосіб надсилання платнику податків листа.
Апеляційний Суд зазначив, що з вказаного листа вбачається, що при формуванні в автоматичному режимі податкового повідомлення-рішення відбувся технічний збій, у результаті якого було не правильно визначено статті порушення за актом документальної планової перевірки, та викладено іншу редакцію встановлених порушень у спірному податковому повідомленні-рішенні.
Апеляційний Суд звернув увагу, що згідно з нормами Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8); органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19). У цих нормах Основного Закону України втілено загальновідому формулу обмеження дискреційних повноважень органів державної влади – «дозволено лише те, що передбачено законом».
Апеляційний Суд зауважив, що чинним податковим законодавством не передбачено наявності у контролюючого органу права вносити уточнення, зміни або виправлення до складених ним актів перевірки та/або податкових повідомлень-рішень, у тому числі у спосіб надсилання платникам податків відповідних листів.
Апеляційний Суд погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що існуючі дефекти оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не можливо розцінювати як помилку (технічний збій), на що вказує відповідач, оскільки таке податкове повідомлення-рішення формується за допомогою технічних засобів/інформаційних систем, та, в подальшому, воно підписується уповноваженим працівником податкового органу та засвідчується відтиском печатки податкового органу, що передбачає аналіз змісту такого рішення на цій стадії.
У зв'язку з цим, у відповідача були всі можливості для недопущення факту винесення дефектного податкового повідомлення-рішення та для внесення до нього правильних даних і відомостей, які вимагає ПК України та Порядок №1204, чого податковим органом зроблено не було.
Вказане свідчить, що податковий орган, намагаючись усунути допущені ним порушення при складанні спірного податкового повідомлення-рішення у спосіб направлення листа, діяв поза межами повноважень, не у спосіб та не на підставі Конституції України та чинних Законів України, що зумовлює підстави для скасування спірного податкового повідомлення рішення, як такого, що ухвалено без дотримання ч. 2 ст. 2 КАС України.