Ситуація коли платник податків (Суб'єкт господарювання) отримує від контролюючого органу податкове повідомлення - рішення або заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту яка скерована до суду або Розпорядження Державної податкової служби України про анулювання ліцензії та т.п. з єдиним обґрунтуванням того, що за результатами виїзду та додатково прийнятих заходів не проведено перевірку платника податків у зв'язку з відсутністю підприємства (його посадових осіб, службових та будь-яких осіб) за місцем провадження господарської діяльності, що є підставою для прийняття зазначених рішень або проведення заходів, в результаті чого є складений контролюючим органом акт про неможливість проведення перевірки.
Яке нормативно - правове обґрунтування повинен знати платник податків у разі незгоди з прийнятим рішенням або заходами податкової з зазначених підстав:
1. Відповідно до абзацу 4 пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України
У разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
2. Відповідно до положень п. 9 Розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року N 727, зокрема, зазначено, що
У разі неможливості проведення документальної перевірки посадовими особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу.
3. Відповідно до підпункту 1.4.5 пункту 1.4 Розділу І Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 року N 470, зокрема, зазначено, що
У разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об’єктів оподаткування) посадовими (службовими) особами територіального органу ДПС/апарату ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт. У такому акті рекомендується зазначати інформацію про дату встановлення факту та причини неможливості проведення перевірки (у тому числі у зв'язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об’єктів оподаткування, у зв'язку з отриманням інформації оператора поштового зв'язку щодо неможливості вручення платнику податків або повернення без вручення письмового запиту територіальному органу ДПС/апарату ДПС про надання пояснень та їх документальних підтверджень, надісланого такому платнику податків з метою організації перевірки тощо), податкова адреса та/або адреса об’єктів оподаткування платника податків, за якою встановлено відсутність платника, інформацію про підстави для проведення перевірки (реквізити наказу, направлень тощо - зазначаються у випадку, якщо факт неможливості проведення перевірки встановлено після їх оформлення) та інші фактичні обставини, що засвідчують такі факти. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені у такому акті. Зазначений акт не пізніше наступного робочого дня після його складання реєструється у електронному Спеціальному журналі реєстрації актів. У такому ж порядку реєструються інші передбачені Методичними рекомендаціями акти (крім актів (довідок) перевірок). Датою акта є дата реєстрації акта в електронному Спеціальному журналі реєстрації актів у територіальному органі ДПС/апараті ДПС структурним підрозділом, який склав такий акт (довідку). При складанні акта йому присвоюється номер, який містить, зокрема, але не виключно, порядковий номер з єдиного електронного Спеціального журналу реєстрації актів у межах територіального органу ДПС/апарату ДПС, який склав акт, індекс структурного підрозділу органу ДПС, який склав акт (довідку) та індекс справи за номенклатурою. Другий примірник акта про неможливість проведення перевірки разом з копіями матеріалів надсилається територіальним органом ДПС/апаратом ДПС платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. При цьому підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою, протягом 2 робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника) відповідного органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків. До запиту додаються копія акта про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків за податковою адресою, копія наказу про проведення перевірки (у разі його складання) та інші документи (або їх копії), що підтверджують відсутність платника податків за місцезнаходженням. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку, визначеному відповідним нормативно-правовим актом до відповідного органу. Зразок форми запиту наведено у додатку 5 до цих Методичних рекомендацій. При отриманні органом ДПС від відповідного органу інформації щодо встановлення місцезнаходження платника податків, структурним підрозділом, який здійснює (очолює) перевірку (ініціатором запиту), вживаються заходи з організації та проведення перевірки платника податків, у разі отримання відповіді про невстановлення місця знаходження платника податків за його місцезнаходженням - вживаються заходи щодо встановлення місця знаходження платника податків до настання обставин, які унеможливлюють проведення відповідної перевірки (наприклад, у зв’язку з припиненням діяльності платника податків, спливом визначених законодавством термінів давності для проведення перевірки тощо).
На що платник податків може звернути увагу суду:
Враховуючи вище вказані обставини, можливо зробити висновок про те що, акт про неможливість проведення перевірки згідно норм діючого законодавства складається посадовими особами контролюючого органу саме у випадку неможливості її проведення при організації такої перевірки, що в свою чергу підтверджується відповідними діями податкового органу та доказами, які є додатками до такого акту.
Відповідно до частини 2 КАС України зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Які докази контролюючий орган повинен надати суду (перелік не є вичерпний):
(1) Акт про неможливість проведення перевірки;
(2) Витяг з електронного спеціального журналу реєстрації актів;
(3) Матеріали, що підтверджують факти, наведені в Акті про неможливість проведення перевірки;
(4) Докази надсилання платнику податків Акту та матеріалів.
(5) Доповідну записку про повідомлення керівника (його заступника) відповідного органу ДПС та запит на встановлення місцезнаходження платника податків;
(6) Вжиття заходів щодо встановлення місця знаходження платника податків до настання обставин, які унеможливлюють проведення відповідної перевірки.
Платник податків не повинен розраховувати, на те, що податкова надасть до суду зазначені докази, платник податків може сам або через свого адвоката завчасно звернутися до податкової з відповідним запитом про надання зазначених (в тому числі інших) доказів та надати їх до суду самостійно з позовною заявою.